ВЕЛИЧНА І СВЯТА, СОБОРНА І ЄДИНА, МОЯ ТИ, УКРАЇНО!

Людської пам’яті свіча хай запалає,
Коли життя знов набирає силу.
В ім’я народу хай вона палає
За муки, за життя і за могили
Хай вдячна пам’ять наша звеличає.

Крізь бурі та ворожі дула
Йшов – крокував новітній час…
Хай не розділить нас минуле,
Майбутнє хай єднає нас.

Двадцяте століття залишило нам у спадок вершинні події минулого, які, віддаляючись, не втратили свого значення та актуальності сьогодні.
До таких подій належить 22 січня 1919 року. Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів – проголошення Злуки УНР і ЗУНР.
Мабуть, не випадково вагомий день збігався з річницею історичного ІV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким Українська Народна Республіка проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати Днем подвійного всенародного свята – Незалежності й Соборності.
Саме цій знаменній даті – столітньому ювілею з Дня проголошення Акту Злуки – був присвячений літературно-музичний вечір «Велична і свята, Соборна і єдина, моя ти, Україно!» в Годилівському НВК. Захоплююче дійство, підготовлене учнями 7-А та 7-Б класів під керівництвом класних керівників Козак Марії Іванівни та Назарака Михайла Степановича, вражало неймовірною витонченістю історичної сутності Соборності України.
В ансамблі з ним тісно впліталась музична аура, яка виплекана пісенним колажем про Україну у виконанні учнів 7-А та 7-Б класів під керівництвом вчителя музичного мистецтва - Козуба Петра Івановича.
Особливим шармом для справжніх шанувальників відеохронік історичних екскурсів став фільм «Акт Злуки. Відтворення історичної правди», який вкотре нагадав нам про особистостей, які творили історію Соборності України. Це були: Лев Бачинський, Лонгин Цегельський, Володимир Винниченко та професор Федір Швець, який проголосив Універсал Соборності.
Процес державотворення та єдності не завершився тоді. Нині боротьба триває. Зараз у складних умовах гартується нова нація – сильна, міцна, непереборна. У боротьбі народжуються нові Герої України.
Хвилиною молитовної скорботи вшанували тих, що засяяли, мов зорі, показавши нам дорогу в майбутнє і… відійшли у вічність – Герої Крут, Герої Небесної Сотні й ті, хто захищав Україну на Сході.
По завершенні свята учні та вчителі символізували об’єднання українських земель в одну єдину нероздільну Соборну Україну.
Адже нема життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі, бо Україна – це минуле, сьогодення і майбутнє.
Олександр Довженко писав: “Сучасне завжди знаходиться в дорозі з минулого в майбутнє”. І дійсно, яким би шанованим і величним не було наше минуле, яким би прекрасним не уявлялось нам майбутнє, живемо ми сьогодні. І вже сьогодні ми повинні діяти та думати про те, якою Україна буде в майбутньому, якою залишимо її у спадок нащадкам.

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!